планотопокінезія

Планотопокінезія — у філософії, зокрема в концепції українського мислителя Григорія Сковороди, — це рух, подорож або життєвий шлях людини до істини, до самого себе, що здійснюється через самопізнання, усвідомлення свого внутрішнього “серця” та відповідність своїй природі (“сродності”).