планеризм

1. Вид авіаційного спорту, що полягає у польотах на планерах (безмоторних літальних апаратах), з використанням потоків повітря для набору висоти та тривалого керованого польоту.

2. Масовий рух та організаційна діяльність, спрямовані на розвиток конструкції, виробництва та пілотування планерів, особливо популярні в першій половині XX століття.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |