плакор

1. Рівна, слабохвиляста вододільна ділянка, не розчленована глибокою ерозією, характерна для лісостепової та степової зон.

2. (У геоморфології) Тип місцевості з широкими плоскими вододілами та пологими схилами, що утворився в результаті тривалого процесу денудації.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |