Плакодій — у давньогрецькій метриці: віршований розмір, який складається з трьох стоп, де перша стопа — спондей або ямб, а дві наступні — анапести.
Плакодій — у музиці: мелодійна фігура або мотив скорботного, елегійного характеру, що часто використовувався в давньогрецькій трагедії та західноєвропейській музиці бароко для вираження жалю, плачу.