плачинда

[plɑt͡ʃɪndɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Великий тонкий корж із прісного тіста, який традиційно випікають у печі, використовують як основу для страви (наприклад, кладуть на нього начинку) або їдять окремо; характерний для кухні народів Середньої Азії та Сходу.

  2. Власна назва українського роду, що походить від прізвиська або прізвища.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. плачинда, р. плачинди, д. плачинді, з. плачинду, о. плачиндою, м. плачинді, к. плачиндо

Більше записів