плачка

1. Жінка, яка професійно оплакує померлих під час поховального обряду, зазвичай із гучним голосінням та ритуальними причитаннями.

2. У фольклорі — жанр обрядової пісні-причитання, що виконується під час похорону або поминальних днів.

3. Рідкісне позначення жінки, яка часто або надмірно плаче, схильна до сліз (застаріле або іронічне вживання).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |