плачка

[plɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Жінка, яка професійно оплакує померлих під час поховального обряду, зазвичай із гучним голосінням та ритуальними причитаннями.

  2. У фольклорі — жанр обрядової пісні-причитання, що виконується під час похорону або поминальних днів.

  3. Рідкісне позначення жінки, яка часто або надмірно плаче, схильна до сліз (застаріле або іронічне вживання).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. плачка, р. плачки, д. плачці, з. плачку, о. плачкою, м. плачці, к. плачко

Більше записів