плач-пісня

[plɑt͡ʃ-pisnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Фольклорний жанр, поєднання плачу (голосіння) з пісенною мелодією, що виконувався під час поховального обряду або в інших трагічних обставинах (наприклад, проводи на війну, оплакування нещастя).

  2. У літературі — твір (часто поетичний), написаний у формі або стилізації під фольклорний плач, що виражає глибокий сум, скорботу, оплакування когось або чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. плач-пісня, р. плачу-пісні, д. плачеві-пісні, з. плач-пісню, о. плачем-піснею, м. плачеві-пісні, к. плачу-пісне

Більше записів