Словник Української Мови
Буква
1. Який настає, відбувається після звичайного або очікуваного часу; такий, що має місце наприкінці певного періоду, процесу або в останній його частині.
2. Який належить до кінцевого етапу в розвитку, існуванні чогось; наступний за попередніми.
3. (про людину) Який перебуває у віці, близькому до похилого; також: який займається чимось у більш зрілому віці, ніж зазвичай.
Приклад 1:
Пізній вечір, лежу в наметі і слухаю по радіо останні секунди перед стартом: десять, дев’ять… три, два, один — старт! Дивовижне відчуття: клаптик земної поверхні — і безмежність, я і Всесвіт… Для мене дуже багато важили подорожі пам’ятними місцями України.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Щонеділі, щосвята, а часом і серед будня, щоб не одстати од вельможного сусіди, – бенкетує тут п’яне море темної простоти… Оже ще й досі, під пізній вечір, подирає мороз поза шкурою веселих гуляк, як глянуть вони на хрест, що геть-геть здалека чорніє над Ромоданом… This file was created with BookDesigner program bookdesigner@the-ebook.org 02.07.2008
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Приклад 3:
Почався завершальний етап історії неолітичної Японії — пізній дзьомон. Перші спроби перейти від бульбового до зернового рільництва датуються в Японії серединою III тис.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”