Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник, що означає “досить пізно”, “у пізній час”; виражає ступінь ознаки “пізно” з відтінком м’якості, зменшеності або певної невизначеності часу.
2. У переносному значенні — на пізніх етапах життя, діяльності або розвитку чогось (наприклад, “пізненько в житті знайшов покликання”).
Приклад 1:
Вже вночі пізненько вони прийшли додому. «Потривай же, Мотре, замітала я сіни, виносила і своє й твоє сміття, а завтра не винесу, — думала Мелашка, згадуючи напутіння своєї матері, — нехай вже лає , а то й вона кричить».
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”