піймач

1. Рідкісне прізвище українського походження, що вказує на рід занять предків — того, хто щось ловить (піймав).

2. У техніці — пристрій або деталь, призначені для захоплення, фіксації чи утримання чогось рухомого (наприклад, дверний піймач).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |