пістончик

[pistont͡ʃɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Розмовна назва металевого порожнистого циліндра з денцем, який надівається на палець і використовується для гри на ударних музичних інструментах (наприклад, бубні), замість традиційної палички.

  2. Деталь у вигляді короткої металевої трубки з денцем, що використовується в техніці, зокрема як елемент кріплення або частина механізму.

  3. Розмовна назва гільзи для патрона дрібнокаліберної вогнепальної зброї.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пістончик, р. пістончика, д. пістончикові, з. пістончик, о. пістончиком, м. пістончикові, к. пістончику

Більше записів