післямова

1. Заключна частина книги, статті або іншого тексту, в якій автор або видавець подає додаткові коментарі, пояснення, підсумки чи роздуми, що стосуються основного змісту твору.

2. У переносному значенні — події, думки, висновки, що є логічним продовженням або наслідком чогось, що відбулося раніше.

Приклади вживання

Приклад 1:
ISBN 978-966-03-7179-8 © Т. М. Панасенко, післямова та примітки, 2015 © Л. П. Вировець, художнє оформлення, 2015 © Видавництво «Фоліо», мар­ка серії, 2010 Іван Багряний Тигролови * * * Цього «Рассудком нє абнять! Аршіном — нє ізмеріть!»: ….. ….. ….. ….. ….. ….. …..
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”

Приклад 2:
Післямова В клубі Ради Міністрів були збори активу радянської інтелігенції, які вели письменники. Збори були присвячені підсумкам роботи XX з’їзду нашої партії.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Психотехнології впливу………………………………340 ПІСЛЯМОВА…..…………………………………….…………357 …………………………………….…………359 4 «Першою основною цінністю праці є сама людина» Кароль Войтила 5 ВСТУП Економіка – це, насамперед люди, а люди – це передусім мислення, розум, воля, дух. Лише від кожної конкретної особистості залежить, як рухатиметься суспільство далі.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник (однина) |