пішаницею

1. (історичне) Жінка, яка йшла пішки разом з вояками-козаками у поході, виконуючи господарські обов’язки та надаючи допомогу; подружжя козака, що супроводжувала його.

2. (переносне, рідковживане) Жінка або дівчина, яка здійснює тривалу пішу подорож, перехід; пішохід.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |