1. Автор пісень, поет, що пише тексти для вокальних творів.
2. Збірник пісень, нотний або текстовий, що містить твори одного автора, різних авторів або народні пісні.
3. (заст.) Співак, виконавець пісень, часто мандруючий кобзар або лірник.
пісенник
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Наукова робота Михайла Драя «Поетичний твір А. Качича-Міошича Razhovor unodni naroda slovinskogo, відомий під назвою «Пісенник» і викладений у формі популярної історії в циклі пісень з невеликими прозовими екскурсами, зображує його захоплення спорідненістю українського і хорватського фольклору. Він фактично вводить постать Качича-Міошича до наукового обігу української слов’яністики.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: іменник (однина) |