піротехніка

1. Розділ техніки, що вивчає властивості та застосування горючих сумішей і вибухових речовин, а також технологію виготовлення вогнепальної зброї, снарядів, піротехнічних засобів тощо.

2. Сукупність виробів (феєрверки, ракети, петарди, сигнальні вогні тощо), що діють на основі використання властивостей горючих сумішей і вибухових речовин для створення світлових, звукових, димових ефектів або для подачі сигналів.

Приклади вживання

Приклад 1:
Група підривної діяльності (піротехніка). І багато-багато іншого — усього 2000 виконавців.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |