пірога

[piroɦɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Тлумачення із “Словника української мови”* ПІР О ГА , и, ж. У народів Центральної і Південної Америки та Океанії – вузький довгий човен , обтягнутий корою , шкірами або видовбаний чи випалений із стовбура дерева . Тихенько випливеш на голубий затон – І раптом з комишу , по водяній дорозі Редько вислизує індійцем на пірозі (Рильський, Поеми , 1957, 231); В тропічних лагунах назустріч кораблю пливли сотні пірог з чорношкірими тубільцями (Донч., Ю. Васюта, 1950, 68).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пірог, р. пірога, д. пірогові, з. пірога, о. пірогом, м. пірогові, к. пірогу

Більше записів