Тлумачення із “Словника української мови”* ПІР О ГА , и, ж. У народів Центральної і Південної Америки та Океанії – вузький довгий човен , обтягнутий корою , шкірами або видовбаний чи випалений із стовбура дерева . Тихенько випливеш на голубий затон – І раптом з комишу , по водяній дорозі Редько вислизує індійцем на пірозі (Рильський, Поеми , 1957, 231); В тропічних лагунах назустріч кораблю пливли сотні пірог з чорношкірими тубільцями (Донч., Ю. Васюта, 1950, 68).
пірога
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |