пір [pir] Іменник Буква:П ЗначенняПравопис Значення (у фразеологізмі) Стан, становище, пора; переважно вживається у виразі “на пір” (на час, тимчасово). (діал.) Пора, час, строк; наприклад, час для сівби, жнив тощо. (діал.) Міра часу, короткий проміжок, мить. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. пори, р. пір, д. порам, з. пори, о. порами, м. порах, к. пори ←гоже союз→
