пінцет

1. Невеликий ручний інструмент у вигляді двох пружинних або з’єднаних на кінці пластин, призначений для захоплювання, утримання або маніпулювання крихітними предметами (наприклад, бровами, осколками, деталями) у медицині, техніці, побуті тощо.

2. У техніці та ремеслах — схожий за формою та призначенням інструмент для роботи з дрібними деталями.

Приклади вживання

Приклад 1:
Ступивши на міст Академії, Респондент вимовив загадкове словосполучення «повний пінцет». Прошу дешифрувати.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |