пінцет

[pint͡sɛt] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Невеликий ручний інструмент у вигляді двох пружинних або з’єднаних на кінці пластин, призначений для захоплювання, утримання або маніпулювання крихітними предметами (наприклад, бровами, осколками, деталями) у медицині, техніці, побуті тощо.

  2. У техніці та ремеслах — схожий за формою та призначенням інструмент для роботи з дрібними деталями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пінцет, р. пінцета, д. пінцетові, з. пінцет, о. пінцетом, м. пінцеті, к. пінцете

Походження слова (Етимологія)

Слово «пінцет» походить, ймовірно, через посередництво французької мови від латинського *pincta*, що означає «прикрашена». Це пов’язано з дієсловом *pingere* — «малювати, розписувати». Спочатку так називали інструмент, який використовували для захоплення дрібних предметів, можливо, через його схожість з пензлем або через те, що ним користувалися художники. У слов’янських мовах є споріднені слова, наприклад, «пігністий» — «строкатий, різнокольоровий».
Споріднені слова:пензель, писати, малювати

Більше записів