піноутворювач

1. Хімічна речовина або препарат, призначений для утворення піни, що застосовується у пожежогасінні, будівництві, харчовій промисловості та інших галузях.

2. Поверхнево-активна речовина, яка знижує поверхневий натяг рідини та сприяє утворенню і стабілізації газорідинної дисперсної системи (піни).

3. Технічний пристрій або елемент обладнання, що генерує піну шляхом механічного змішування повітря з розчином піноутворювальної речовини.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |