піноутворювач

[pinoutʋorjuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Хімічна речовина або препарат, призначений для утворення піни, що застосовується у пожежогасінні, будівництві, харчовій промисловості та інших галузях.

  2. Поверхнево-активна речовина, яка знижує поверхневий натяг рідини та сприяє утворенню і стабілізації газорідинної дисперсної системи (піни).

  3. Технічний пристрій або елемент обладнання, що генерує піну шляхом механічного змішування повітря з розчином піноутворювальної речовини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. піноутворювач, р. піноутворювача, д. піноутворювачеві, з. піноутворювач, о. піноутворювачем, м. піноутворювачеві, к. піноутворювачу

Більше записів