піноль

1. (техн.) Рухома частина задньої бабки токарного верстата, що має вигляд порожнистої конусоподібної втулки для закріплення центру або інструмента (наприклад, свердла) і може переміщатися вздовж осі шпинделя для затиску деталі.

2. (техн., розм.) Стисла назва задньої бабки токарного верстата загалом.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |