пінобетон

[pinobɛton] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Легкий будівельний матеріал, який отримують шляхом затвердіння розчину, що складається з цементу, води, піску та стабілізованої піни, що утворює замкнуті пори в об’ємі бетону.

  2. Розмовна назва виробів (блоків, плит тощо), виготовлених з такого матеріалу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пінобетон, р. пінобетону, д. пінобетонові, з. пінобетон, о. пінобетоном, м. пінобетоні, к. пінобетоне

Більше записів