пінка

1. Рідкісний мінерал, гідратований силікат калію та алюмінію, що зустрічається у вигляді дрібних зелених кристалів.

2. Рідкісний самоцвіт, різновид нефриту або жадеїту зеленого кольору, високо цінуваний у ювелірній справі.

Приклади вживання

Приклад 1:
Бо я вдаю із себе великомученицю, яка днями й ночами тяжко гарує і світу Божого не бачить, і терпить страшні муки та знущання, а з неї я роблю якусь розніжену пані, еґоїстичну й недалеку, примхливу і капризну, як яєчна пінка. «Що, хіба не так?» Цього разу Аделя нічим у мене не шпурляла, не кидалась ридати на підлогу, не бігла до свого покою, гепаючи дверима так, що аж будила лиликів на горищі.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: іменник (однина) |