пінка

[pinkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Рідкісний мінерал, гідратований силікат калію та алюмінію, що зустрічається у вигляді дрібних зелених кристалів.

  2. Рідкісний самоцвіт, різновид нефриту або жадеїту зеленого кольору, високо цінуваний у ювелірній справі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пінка, р. пінки, д. пінці, з. пінку, о. пінкою, м. пінці, к. пінко

Походження слова (Етимологія)

Слово «пінка» в українській мові має кілька значень. У виразі «на піндзьох стояти» воно означає «стояти на кінчиках пальців, навспинячки». Це значення, ймовірно, походить з польської мови, де слово «piędź» означає «п’ядь» (відстань між великим і середнім пальцями) або «міру». Також «пінка» може означати «піну» — легку масу, що утворюється на поверхні рідини, або «пінку» — верхній шар молока. У морському контексті «пінка» — це піниста маса, що накопичується біля берегів під час руйнування хвиль.
Споріднені слова:піна, п’ядь, навспинячки

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів