пінакоїд

1. У кристалографії — одна з форм кристалічних ґраток, що належить до гексагональної сингонії та характеризується наявністю однієї площини симетрії, перпендикулярної до головної осі симетрії.

2. У мінералогії — кристал або кристалічна форма, що має таку симетрію.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |