пілюльник

[piljulʲnɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що вживається як власна назва.

  2. У побуті — людина, яка виготовляє або продає ліки, пілюлі (застаріле, можливо діалектне).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пілюльник, р. пілюльника, д. пілюльникові, з. пілюльника, о. пілюльником, м. пілюльникові, к. пілюльнику

Більше записів