Древослів

Словник Української Мови

пілот

Буква

1. Фахівець, який керує літальним апаратом (літаком, вертольотом, планером тощо) під час польоту.

2. Людина, яка керує автомобілем, судном або іншим транспортним засобом у спортивних змаганнях (переважно в автоперегонах).

3. Перший, пробний зразок, випуск, екземпляр чогось (наприклад, пілотний випуск журналу, пілотний проект).

4. У кінематографі та телебаченні — пробна серія фільму чи телевізійного шоу, створена для демонстрації його потенційним продюсерам або телеканалам.

5. Застаріле: керманич, стерновий на судні.

Приклади вживання

Приклад 1:
Одного дня пілот RAF, який летів з Олександрії (Єгипет) і не знав про цей план, зауважив невідомі субмарини в Червоному морі. Після цієї інформації були відправлені бомбардувальники з метою знищення підводних човнів, які в дійсності були лише гумовими макетами.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
— Військової авіації, — понуро атестував Микола, — пілот і командир, ще й орденоносець — Серьога Чумак — теж твій син… Приймай, батьку!.. — і обернувся до хлопців, уп’явшись у них виряченими очима.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів