Значення
-
Фахівець, який керує літальним апаратом (літаком, вертольотом, планером тощо) під час польоту.
-
Людина, яка керує автомобілем, судном або іншим транспортним засобом у спортивних змаганнях (переважно в автоперегонах).
-
Перший, пробний зразок, випуск, екземпляр чогось (наприклад, пілотний випуск журналу, пілотний проект).
-
У кінематографі та телебаченні — пробна серія фільму чи телевізійного шоу, створена для демонстрації його потенційним продюсерам або телеканалам.
-
Застаріле: керманич, стерновий на судні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пілот, р. пілота, д. пілотові, з. пілота, о. пілотом, м. пілоті, к. пілоте
Походження слова (Етимологія)
Слово «пілот» походить з французької мови, де «pilote» означало «лоцман, керманич, пілот, льотчик; провідник, керівник». Французьке слово, у свою чергу, походить від італійського «pilota» (або «piloto») з тим самим значенням. Італійське слово, можливо, через старі форми «pedota» та гіпотетичне грецьке «*педотіс» (що означало «рульовий, керманич»), зводиться до грецького «педон» (лопасть весла, весло), пов’язаного зі словами «педа» (пута), «педон» (ґрунт, земля), «пус» (нога, стопа, ступня). Ці грецькі слова споріднені з латинським «pes» (нога), а також з праслов’янським «педъ» та українським «під» (низ, западина, основа). Таким чином, первісне значення слова «пілот» пов’язане з керуванням, напрямком, і має глибоке коріння в індоєвропейських мовах.