Значення
-
Релігійний прочанин, богомолець, який здійснює паломництво до святих місць (наприклад, у християнстві — до Єрусалиму, у мусульман — до Мекки).
-
Переносно: той, хто подорожує, мандрує, часто з відтінком шукача, мандрівника до віддалених або знакових місць.
-
У переносному та літературному вживанні: духовний шукач, людина, яка знаходиться на шляху до істини, внутрішнього вдосконалення або важливої мети.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пілігрим, р. пілігрима, д. пілігримові, з. пілігрима, о. пілігримом, м. пілігримі, к. пілігриме