Понтій Пілат — римський префект (намісник) Юдеї в 26–36 роках нашої ери, який, згідно з Євангеліями, засудив на розп’яття Ісуса Христа.
У переносному значенні — людина, яка формально ухиляється від відповідальності за скоєне зло, звалюючи її на інших (за біблійним сюжетом, Понтій Пілат символічно умив руки перед натовпом, заявивши про свою невинність у смерті Ісуса).