піксида

1. У давньогрецькій та давньоримській культурі — невелика кругла коробочка, скринька або шкатулка, часто циліндричної форми з кришкою, призначена для зберігання коштовностей, прикрас, косметики або ліків.

2. У християнському богослужінні — невелика металева (рідше керамічна чи дерев’яна) скринька або коробочка для зберігання Святих Дарів (особливо для запасних Частинок освяченого Агнця) або для мощей святих.

3. У ботаніці — тип сухого плоду-коробочки, що має спеціальний кришкоподібний механізм відкриття (наприклад, у м’яти чи кропиви).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |