пікнік

[piknik] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Захід, під час якого учасники збираються на відкритому повітрі (у парку, лісі, біля водойми тощо) для спільного прийому їжі, часто привезеної з собою у кошику, що супроводжується відпочинком, розвагами та спілкуванням.

  2. Сама їжа, приготована або запакована для такого заходу на природі.

  3. Перен. Легка, приємна та безтурботна справа; щось, що не вимагає серйозних зусиль.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пікніки, р. пікніка, д. пікнікові, з. пікнік, о. пікніком, м. пікнікові, к. пікніку

Походження слова (Етимологія)

Слово «пікнік» походить з французької мови, де pique-nique спочатку означало «закуска без столових приборів», а згодом — «заміська прогулянка з їжею на природі». Це слово утворене від дієслова piquer, що означає «колоти, клювати», та nique, що має значення «дрібниця». Таким чином, буквально pique-nique означало «дрібниці, які клюють» або «легка закуска». В українській мові слово з’явилося через посередництво інших європейських мов, зокрема російської та польської, і набуло значення «розважальна прогулянка на природі з їжею».

Більше записів