Словник Української Мови
Буква
1. Музичний інструмент, найменший і найвищого діапазону представник родини флейт, що звучить на октаву вище за звичайну поперечну флейту.
2. Музикант, що грає на цьому інструменті в оркестрі або ансамблі.
3. (Переносно) Про щось дуже мале за розміром або незначне.
Приклад 1:
Як бубон, бився волохатий жаль, на поворотах автострада тихла і ластівок ласкаве чорне пікколо ліпилось як гніздо до етажа безлистих посвистів осінніх крон (плането душ! Ти вигорілий кратер!)
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”