пікінер

1. Воїн піхоти XVI–XVII століть, озброєний пікою — довгим списом, який використовувався для протидії кінноті та у щільних строях.

2. У переносному значенні — людина, яка наполегливо та рішуче відстоює якусь ідею, принцип або позицію, часто в полеміці.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |