1. Способом пересування на власних ногах, не використовуючи транспорт або верхову тварину; ходою.
2. (У військовій справі) Про пересування або дії військ, солдатів у пішому строю, не на конях або техніці.
Словник Української Мови
Буква
1. Способом пересування на власних ногах, не використовуючи транспорт або верхову тварину; ходою.
2. (У військовій справі) Про пересування або дії військ, солдатів у пішому строю, не на конях або техніці.
Приклад 1:
І ото, которі багаті, що на доброму коні збройне до обозу могли виїжджати, тії зостались козаками і до леєстру козацького записані; котрі ж ходили піхом, дак зостались у поспільстві (опріч міщан, що по городах торги і комори крамнії мали), осіли на рангових або на магістратських та на чернечих грунтах або у шляхти та в козаків підсусідками, а інші зостались козацькими підпомічниками, що двадцять-тридцять чоловік одного козака споряджають. Сі б то, може, й собі, як от і ми, козацької вольності пошукали, коли ж не сила!
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”