піхом

1. Способом пересування на власних ногах, не використовуючи транспорт або верхову тварину; ходою.

2. (У військовій справі) Про пересування або дії військ, солдатів у пішому строю, не на конях або техніці.

Приклади вживання

Приклад 1:
І ото, ко­торі ба­гаті, що на доб­ро­му коні зброй­не до обо­зу мог­ли виїжджа­ти, тії зос­та­лись ко­за­ка­ми і до леєстру ко­зацько­го за­пи­сані; котрі ж хо­ди­ли піхом, дак зос­та­лись у поспільстві (опріч міщан, що по го­ро­дах тор­ги і ко­мо­ри крамнії ма­ли), осіли на ран­го­вих або на магістратських та на чер­не­чих грун­тах або у шлях­ти та в ко­заків підсусідка­ми, а інші зос­та­лись ко­зацьки­ми підпомічни­ка­ми, що двад­цять-трид­цять чо­ловік од­но­го ко­за­ка спо­ряд­жа­ють. Сі б то, мо­же, й собі, як от і ми, ко­зацької вольності по­шу­ка­ли, ко­ли ж не си­ла!
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Частина мови: прислівник () |