пікарт

1. Представник середньовічної єретичної секти, що виникла в Північній Франції (Артуа) у XII столітті, послідовники якої проповідували аскетизм, відкидали церковні таїнства та церковну ієрархію.

2. Заст. Прізвисько або прізвище людини, що походить від назви цієї секти або пов’язане з нею.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |