Значення
-
(мед., фіз.) Стан, що виникає внаслідок дії збудника на організм, тканину або фізичну систему; процес посилення активності під впливом зовнішнього або внутрішнього фактора.
-
(психол.) Підвищення психофізіологічної активності організму, збудження нервової системи, що супроводжується посиленням реакцій на подразники.
-
(тех.) Процес створення або підсилення збудження в електричних машинах, генераторах або магнітних системах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. підзбудження, р. підзбудження, д. підзбудженню, з. підзбудження, о. підзбудженням, м. підзбудженні, к. підзбудження