підтитарій

Значення

1. У середньовічній Європі — особа, яка займала адміністративну посаду, нижчу за титарія (намісника, правителя області або міста), часто його помічник або заступник.

2. У сучасному вжитку (переважно історичному або спеціалізованому) — молодший чиновник, управитель нижчого рангу; підлеглий керівник.

Правопис та відмінювання