1. Чистити, витираючи зверху або знизу; підмітаючи, збирати сміття, пил тощо.
2. Розм. Підробляти, фальсифікувати щось (наприклад, документи, підписи).
3. Розм., груб. Витирати собі або комусь сідниці після справляння природних потреб.
підтирати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Шостак нагнувся, висмикнув з-під намету білу акацієву стружку і став підтирати на вусах кров. — Та найбільше бере мене злість — не помітив, хто бив.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: дієслово () |