1. Властивість за значенням дієслова “підтвердити“; стан, коли щось (факт, дані, гіпотеза) отримало докази, обґрунтування або офіційне засвідчення.
2. (У логіці та методології науки) Ступінь обґрунтованості теорії або твердження емпіричними даними та експериментами; кореляція між теоретичними передбаченнями та результатами спостережень.