підтвердитися

1. Отримати підтвердження, визнання своєї правдивості, достовірності або існування; виявитися справжнім, правильним (про факти, відомості, припущення тощо).

2. Знайти собі підтвердження, доказ у чомусь; підкріпитися фактами.

3. Дістати офіційне підтвердження, санкцію, бути затвердженим (про документи, посади, повноваження).

Приклади вживання

Приклад 1:
Оскільки вона і не повинна підтвердитися, скоріше навпаки, то що чекає цю людину? В найкращому випадку – швидка смерть, в найгіршому – повільна.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: дієслово () |