1. Який частково або знизу підтанув, підмок, розтав; злегка розталий.
2. Який осів, знизився внаслідок танення (про сніг, лід).
3. Перен. Пом’якшений, знесилений, втративший стійкість (про людину).
Словник Української Мови
Буква
1. Який частково або знизу підтанув, підмок, розтав; злегка розталий.
2. Який осів, знизився внаслідок танення (про сніг, лід).
3. Перен. Пом’якшений, знесилений, втративший стійкість (про людину).
Приклад 1:
Від Білої Церкви до пониззя Росі, до олійні, в ранковому потуманні гусари заворушили крилами, а жовніри палашами — перші копита його надійного війська ступили у підталий сніг. Жовніри і гусари попхали повітря перед собою до табору, а від табору рушили козаки.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”