Значення
-
Той, хто підтакує, підлещується, заискує у когось; підлабузник, підлесник.
-
(У лінгвістиці) Слово, словосполучення або мовна конструкція, що виражає згоду, підтвердження або підтримку сказаному співрозмовником (наприклад, “так”, “авжеж”, “справді”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. підтакувач, р. підтакувача, д. підтакувачеві, з. підтакувача, о. підтакувачем, м. підтакувачеві, к. підтакувачу