підтакувач

1. Той, хто підтакує, підлещується, заискує у когось; підлабузник, підлесник.

2. (У лінгвістиці) Слово, словосполучення або мовна конструкція, що виражає згоду, підтвердження або підтримку сказаному співрозмовником (наприклад, “так”, “авжеж”, “справді”).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |