Словник Української Мови
Буква
1. Який має підсилення, додаткове посилення або зміцнення конструкції, матеріалу тощо.
2. У техніці: про матеріал або конструкцію — такий, що має вбудовані додаткові елементи (арматуру, каркас, прослойку) для підвищення міцності, жорсткості, несучої здатності.
3. У кулінарії: про тісто — таке, що містить розпушувач (дріжджі, соду) і пройшло процес бродіння, завдяки чому набуло пористої, повітряної структури.
Приклад 1:
голос: ціле вже рветься а розірване стає цілим… клітка — балкон — іній — сон… у цьому перетіканні щоразу неповнота стає досконалістю якої не існує… розвивайте те чого не існує — тільки так ви розвиваєте дух… а ось і міст… міст — це затаївся… міст — це раптом… а раптом нічого — це теж міст… голос: затінення — другий бік пелюсток… 310 ✓ творення — це підглядання найцікавіше там де текст нерозбірливий… нарешті поріг його загуслий зріз підсинений тим що було… далеко синіє те що було… голос: хто не знаходить світла сам світлом стає… — ніде нічого не ворушиться а тінь плигає… — становлення речей… — підростають мідні жуки навіть холод допомагає їм — укріплення мурів завжди на порі… сніжинка за сніжинкою — хіба видно кінець снігу? голос: видно якщо чорний піджак одягти… 312 — червоне з холодом а іскри сині… — зубчаста пилка!
— Тютюнник Григорій, “Вир”