Древослів

Словник Української Мови

підстигати

[pidstɪɦɑtɪ] Іменник

Буква:П

Значення

(перехідне) Швидко наздоганяти, наганяти когось або щось, переслідуючи.
(перехідне) Наставати, наступати (про час, подію); назрівати, наближатися.
(неперехідне) Рухатися швидко, поспішаючи; квапитися.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. підстигати, р. підстигат, д. підстигатам, з. підстигати, о. підстигатами, м. підстигатах, к. підстигати

Більше записів