підстрій

1. В архітектурі: нижній ярус, частина або конструкція, що знаходиться під основним об’ємом споруди, часто має допоміжне чи підпірне призначення.

2. У будівництві та конструкціях: внутрішній каркас, основа або додаткова кріпильна система, що встановлюється під основною конструкцією для її посилення, вирівнювання або створення опори.

3. У техніці (застаріле): пристрій або механізм, розташований під основним агрегатом, що виконує допоміжну функцію.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |