1. Стосовний до підставки, призначений для неї; що є підставкою.
2. У ботаніці: розташований біля основи органу рослини (наприклад, про плід, листок тощо).
підставовий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Це питомий душевний стан, підставовий духовний «механізм» розбудови людини в людині. Твориться надійний бастіон власного «я» — він заважає світові «спіймати» людину, дає змогу відповідати за себе і «з лицем одвертим твердо йти на кін».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: прикментик () |