підставлення

1. Дія за значенням дієслова “підставляти” — навмисне поміщення когось або чогось під щось, зазвичай з метою отримати удар, небезпеку або негативні наслідки замість іншої особи чи предмета.

2. (спорт.) У футболі та інших ігрових видах спорту — технічний прийом, коли гравець навмисно підставляє частину тіла (часто ногу) під м’яч або під ногу суперника з метою перехопити м’яч або порушити правила на користь своєї команди.

3. (переносно) Навмисне створення ситуації, в якій інша особа опиняється в невигідному, компрометуючому або небезпечному становищі, часто з метою її звинувачення або усунення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |