підстановка

1. Дія за значенням дієслова «підставляти» або «підставити»; заміна одного предмета, особи чи поняття іншим, часто з метою обману, створення видимості чогось або для технічних потреб.

2. (мат., інформ.) Метод розв’язання рівнянь, систем рівнянь або обчислень, при якому одне значення або вираз замінюється іншим, тотожно рівним йому, для спрощення.

3. (спорт.) Заміна гравця під час матчу, коли на поле виходить резервний спортсмен замість того, хто грає.

4. (лінгв.) Використання слова або словосполучення для заміни іншого слова чи вислову в тексті з метою уникнення повторень (наприклад, використання займенника).

Приклади вживання

Приклад 1:
(7.18) Ймовірність одночасного перебування електрона (1) у ядра а, а електрона (2) – у ядра b дорівнює добутку ймовірностей Ψа (1) і Ψb (2): Ψ = Ψа (1) · Ψb (2), (7.19) Зважаючи на абсолютну нерозрізнені сть електронів вираженню еквівалентне рівняння Ψ = Ψа (2) · Ψb (1), (7.20) За Гейтлером і Лондоном, хвильова функція молекули Гідрогена представляється як лінійна комбінація функцій і : Ψ = Ψа (1) · Ψb (2) Ψа (2) · Ψb (1), (7.21) Підстановка хвильової функції ( 7.15) в ( 7.13) призводить до виразу повної енергії системи загального вигляду Е = (К ± О)/(1± П2), (7.22) д е К , О і П – кулонівський, обмінний інтеграли та інтеграл перекривання відповідно. Інтеграл перекривання показує ступінь перекриття хвильових функцій атомів Гідрогена і змінюється від нуля при м іж’ядерній відстані R = до одиниці (R = 0).
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Частина мови: іменник (однина) |