1. У математиці, зокрема в спектральній теорії операторів — власне значення оператора, яке належить до його неперервного спектра, але не є власним значенням у класичному розумінні; часто стосується точок спектра, що не є ізольованими.
2. У фізиці та хімії — окрема структурна одиниця або компонента складного спектра (наприклад, електронно-абсорбційного, ЯМР), що відповідає певному типу переходів або взаємодій.
3. У техніці та обробці сигналів — виділена ділянка (діапазон) загального спектра частот або довжин хвиль, що аналізується або використовується окремо.