Підсмоктаність — у лінгвістиці та поетиці: властивість звуків, слів або віршових рядків, які утворюють внутрішню або приховану звукову відповідність (наприклад, асонанс, алюзія) завдяки схожості в артикуляції або акустичному ефекті, що створює додатковий зв’язок між одиницями тексту поза явною римою чи ритмом.
Підсмоктаність — у фольклористиці та стилістиці: прийом або якість художнього мовлення, де використовується навмисне звукове “підсмоктування” (наслідування, відтіннення) одного елемента іншим для створення ефекту єдності, плавного переходу або іронічного підтексту.