Словник Української Мови
Буква
1. (про зір) Недостатньо чітко, з труднощами, неміцно, з відтінком сліпоти або слабкого зору.
2. (перен., про світло, блиск тощо) Слабко, тьмяно, недостатньо яскраво.
3. (перен., розм.) Недостатньо розуміючи суть справи, без чіткого усвідомлення; несвідомо, нерозумно, наосліп.
Приклад 1:
Гра вже мала завершитись, проте суддя, підсліпувато мружачись, усе ніяк не міг розгледіти, що там із часом, тож ми переграли добрих п’ять хвилин. Усі вже поглядали в бік автобуса, що темнів віддалік, прикидаючи, чи вдасться звідси вибратись цілими й неушкодженими.
— Тютюнник Григорій, “Вир”