Словник Української Мови
Буква
1. (про об’єкт) Такий, що зазнає впливу зовнішньої сили, спрямованої на надання йому поштовху або прискорення; той, кого або що штовхають.
2. (перен., про людину, ідею, процес) Такий, що розвивається або активізується під впливом зовнішніх стимулів, умов чи обставин; спонуканий до чогось.
Приклад 1:
Перед якимись дверима ми зупинилися, черниці відчинили їх, і я, підштовхуваний людьми, що снували коридором, увійшов. Настоятелька сиділа за столом, цілком сучасним офісним столом, на якому до того ж стояв лептоп останньої моделі.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”